Ключові тренди та майбутнє готельного бізнесу в Україні
Період змін для готельного ринку, як й для усієї готельної сфери не закінчився. Війна розширила його функції, зробивши одним із драйверів економіки. Готелі створюють робочі місця, наповнюють місцеві бюджети, приносять валюту та сприяють розвитку інших галузей: ресторанному бізнесу, транспорту та розвагам.
Вікові зміни працівників
З кожним роком середній вік працівників готелів зростає. Сьогодні в США гостей часто зустрічають портьє чи офіціанти віком 50–60 років, й цей факт є цілком нормальним, можливо саме такий сценарій чекає і Україну.
Причини цього тренду:
- Багато молодих спеціалістів прагнутимуть залишитися за кордоном, шукаючи кращі можливості. Навіть якщо вони повертатимуться, володіючи іноземними мовами, вони віддаватимуть перевагу більш високооплачуваним сферам.
- Готельно-ресторанний бізнес традиційно не входив до лідерів за рівнем зарплат, тому він не буде першим вибором для молоді.
- Після завершення війни багато людей, які боялися змін під час нестабільності, почнуть шукати інші кар’єрні можливості.
Гнучкість у підходах до вибору формату роботи
У США звично, що менеджер із продажу готелю у Нью Йорку працює з Техасу й ніколи не бував ані в готелі, ані в цьому місті. І це не заважає йому ефективно виконувати свої обов’язки. Деякі керівники готелів також працюють частково дистанційно. Наприклад, тиждень у готелі – тиждень вдома. Такий формат роботи дозволяє розширити ринок талантів далеко за межі одного міста чи регіону.
Динамічне ціноутворення
Експерти з готельного бізнеса із США завжди дивувалися співвідношенню незалежних та мережевих готелів. До війни близько 90-95% готелів в Україні були незалежними, а лише 5-10% належали до мереж. У США ж ситуація протилежна: 90% готелів входять до мереж.
До війни власники українських готелів намагалися залучити міжнародні бренди. Після війни ситуація зміниться: світові готельні мережі самі прагнутимуть зайти на український ринок. Проте масове будівництво нових готелів розпочнеться не відразу, а через рік-два, оскільки ця сфера вимагає значних інвестицій і має повільне повернення коштів. Готель починає приносити прибуток лише тоді, коли його завантаженість досягає 65-75%.
Прихід міжнародних брендів означатиме активне та гнучке ціноутворення. Українські готелі завжди боялися занадто агресивно змінювати ціни, щоб не втратити клієнтів. Наприклад, навіть підвищення цін на 20-30% у пікові дати викликало обурення гостей.
Натомість у США ситуація зовсім інша. Якщо в місті проходить важлива подія – концерт, виставка, спортивний захід – ціни можуть зрости у 2-3 рази, а в окремих випадках навіть у 10 разів. І гості це сприймають нормально!
Автоматизація групових бронювань
Сьогодні організаторам групових поїздок в Україні доводиться комунікувати з кожним готелем окремо. У США ця проблема давно вирішена – там діє система, аналогічна Booking.com, яка дозволяє вказати всі потреби заходу та отримати пропозиції від готелів. Готелі самі заповнюють інформацію про ціни, конференц-можливості, харчування, паркінг тощо. Це значно спрощує процес організації.
Українському ринку потрібні подібні інструменти. Вони стануть фундаментом для подальшого впровадження штучного інтелекту та автоматизації процесів.
Українська гостинність та американська комерційність
У США неважливо, який розмір твоєї групи і яка твоя історія з цим готелем – якщо ти повинен за щось платити і це в контракті, ніхто не буде робити винятків. Навідміну від України, де роблять скидки постійним клієнтам, або заселяют в кращі номери за тією ж ціною тих, хто приїхав раніше.
Тестовый комментарий